Субота, 25 Травня, 2024

Архітектура Старого міста. 19 – 20 століття

Захоплення Вроцлава Бонапартом мало як негативні, так позитивні сторони. У 1807 році Наполеон наказав розібрати укріплення міста. За наступні роки оборонні споруди Вроцлава, яким було сотні років, канули в небуття. Втім, зміна звичного історичного вигляду міста на Одрі мала й свої переваги. Колишня грізна фортеця перетворилась на сучасну велику міську агломерацію, пише wroclaw-future.eu

Зміни початку 19 ст.

Першою архітектурною новизною був проєкт військового інженера Блена. У Свідницькому передмісті (південна околиця Вроцлава) встановили пам’ятник Фрідріху Богиславу фон Тауенцієну. Родзинкою проєктування стала квадратна площа навколо пам’ятника. Точніше те, що тепер вулиці новоствореного району починались від центру фасаду площі. Раніше, то були кути.

Йоган Фрідріх Кнорр наказав на місці колишніх ровів та укріплень засадити зелену смугу. Завдяки цьому Вроцлав отримав численні набережні. Так, від 1814 Бреслау обріс зеленими парковими зонами. Також в той час вдалось збільшити площу міста з’єднанням передмістя та центру. Вагоме значення у розвитку відіграло те, що церковне майно стало світською власністю. Таким чином, зменшився вплив церкви.

Новий виток в архітектурі Вроцлава дала каплиця родини Корн в Особовіцах, котра була виконана в стилі ампіру. Стилістика притаманна творчості Карла Фердинанда Ланханса. Ампір має характерну строгу велич, помпезність, холодну елегантність. Стиль розвивався у 19 столітті у Вроцлаві разом із модернізмом.

Урбанізація

19 століття в Старому місці було наповнене швидким технологічним та промисловим розвитком. У Вроцлаві почали масово з’являтись нові, нетипові до цього часу, споруди. Наприклад, вокзали, заводи та водонапірні вежі. З будівництвом житлових кварталів, прослідковувався характерний для 19 ст. стиль кам’яниць. Вроцлав – місто готики. Багато архітектурних проєктів стосувались саме цього мистецького напрямку.

Старе місто входило до Німеччини. А готичний стиль вважався в цій країні національним. Пізніше архітектуру заполонило німецьке відродження. Адміністрація, Сілезьке регентство (сучасний Національний музей), численні вілли були збудовані саме в такій стилістиці.

Ближче до початку 20 століття шалено розвивалась урбанізація, а також збільшувалась кількість населення. Більшість будинків сучасного Вроцлава постали на стику 19 та 20 ст. Стиль був неоренесансним. 

Збереглись також давніші готичні споруди, оздоблені у стилі модерн. Будинки, зазвичай, будували вже за готовими проєктами. Фасади прикрашали деталі зі серійного виробництва фабрик. Використовувався гіпс, метал, цемент, ліпнина, чавун та цинк. 

Plankammer

Найбільше архітектурних проєктів Вроцлава є в колекції міського офісу будівельної депутації – Plankammer. В основному за ними будувались громадські будівлі на фінансуванні магістрату. У 70-х роках 19 століття то були також і більші архітектурні комплекси. Їх створювали на замовлення Міністерства громадських робіт у Берліні.

Окрім проєкту Готхарда Ланхганса та його Нових воріт 1776 (ворота Фридерика), найдавніші проєкти належали до 1820-1830 років. Послідовним збором почали займатись лише від середини 19 ст. Найбільше зразків збереглось із періоду 1880-1945 років.

Колекція налічує 41 тис. архітектурних проєктів, їх копій, та зображень об’єктів. Сюди належать різні громадські будівлі, школи, лікарні, суди, поліція, в’язниці, колишній міський театр, королівський палац, історичні багатоповерхівки Вроцлава, проєкти ратуші, промислові об’єкти, плани зелених зон та кладовища.

Ближче до кінця 19 ст. Берлін займався фінансуванням багатьох споруд Вроцлава. В основному то були освітні заклади, наприклад, університет та технічний університет. Дещо було перебудовано, вдосконалено, збудовано з нуля. Наприклад, Хімічний інститут, Інститут фізкультури та стадіон, Інститут мінералогії та геології, Інститут ботаніки з оранжереями, Інститут зоології. Також було збудовано багато вроцлавських клінік.

Початок 20 ст. збігся з будівництвом сучасного Технологічного університету (Вища технічна школа). Архітектурні проєкти готувались в Берліні. У Бреслау місцеві архітектори контролювали будівництво, займались технічною та виконавчою складовою.

У відділі зберігаються проєкти таких митців: Карл Готхард, Карл Фердинанд Ланхганс, Карл Шмідт, Карл Людеке, Річард Плуддеман, Макс Берг, Еріх Мендельсон, Лотар Нойман, Генріх Лаутербах, Ернст Мей та ін.

Збережені зразки мають дуже важливу роль. Вони є основою для консервації чи відновлення окремих споруд. Водночас історики з їх допомогою досліджують архітектуру та життя людей Старого міста.

Новизна 20 ст.

Ян Захватович, котрий був головним консерватором пам’яток з 1945 по 1947, вважав, що пам’ятки культури потрібно відновлювати, реконструювати та відбудовувати. Важливо зберегти їх автентичний вигляд, або, бодай, передати його максимально точно.

Комерційні забудови міста почали трактувати як об’єкти для досліджень лише наприкінці 20 ст. Готичні будівлі Вроцлава, з роками, зазнавали змін у стилі ренесансу, бароко та класицизму. Це чотири будівлі від сторони Ринку. До 19 століття збереглись три з них в стилі ренесансу: №29, 31 та 32.

Всередині 19 ст. міщанські будинки поступово замінювали на кам’яниці типу Wohnund Geschäftshaus. Це спровокувало ріст сфери послуг та скорочення житлової функції. Ділянки об’єднувались, змінювались габарити будівель та електричні композиції фасадів. 

Вже вкінці 19 ст. ці споруди були витіснені банками та багатофункціональними комерційними будинками. З 1904 по 1905 було збудовано Warenhaus Gebrüder Barasch, котрий займав північну частину Kurzego Targu,15. Geschäftshaus zur Goldenen Krone з’явилась на розі Ринку 29. 

Breslauer-Disconto-Bank, 17 виріс на ділянці №30. Завдяки цьому, на території у 20 тис. кв. м надавали послуги високого класу. Це мало великий вплив на комфорт мешканців та пристойність ринкового району.

Будівля поєднувала в собі бароко та модерн. Облицювання з пісковику та підсвітка, великі вікна, вітрини на фасадах, створили домінанту серед історичних будівель Вроцлава. Усі ці зміни викликали водночас шок та захоплення. В пресі було багато закликів до кращого контролю консерваторів над інвесторами та архітекторами.

Відомий протягом 25 років, універмаг Warenhaus Barasch був найбільшим в Бреслау. У 1929 на вул. Свідницькій, 40 почали зводити новий торговий центр  Warenhaus A. Wertheim. Оскільки то був конкурент, перший універмаг було вирішено модернізувати. За проєктом №19, вирішили розширити три торгові зали та реконструювати фасад від сторони ринку. 

Було ліквідовано помпезний вхід, п’ятиповерхове вікно з аркою та рекламним глобусом. Також всередині сходи замінили на екскаватори, декор спростили, вікна замінили. Такі дії значно покращили функціонування будівлі. На ремонт було взято кредит. Погасити його компанії було важко, особливо, коли в 1933 прийшла до влади Німеччина.

Під час облоги Вроцлава в 1945, комерційні об’єкти в будівлі ще функціонували. Тривало так до великих квітневих бомбардувань. Найбільше постраждала південна сторона кварталу. Було знищено три багатоквартирки на Олавській 84, 85, 85. Вони мали історичне значення. Також постраждав торговий дім Goldene Krone.

По закінченні Другої світової, почалась реконструкція найцінніших історичних будівель: готичної церкви та ратуші. Відбудова Вроцлава проходила за програмою для польських міст від 30 серпня 1945. Її прийняли на Національній конференції істориків мистецтва в Кракові.

Важливим був той факт, що по війні, всі рішення щодо містобудування, архітектури, культури та мистецтва, на жаль, підлягали значному тиску комуністичної влади. Будь-які німецькі сліди в історії Бреслау намагались стерти. Це звучало загрозливо для історичних споруд, котрі постали в 19-20 столітті.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.