Аналоги готелів у Вроцлаві існують з давніх-давен, фактично з моменту його заснування, повідомляє сайт wroclaw-future.eu. Спочатку гостей приймали в так званих заїжджих дворах, тавернах, гостьових будинках. А з 18 століття стали будувати саме те, що максимально схоже на сьогоднішні готелі. Щоправда, зараз відомо про них небагато. Але найцікавіше почалося в 19 столітті.
Будівельний бум
З кінця 19 і до початку 20 століть у Вроцлаві зводилось дуже багато готелів. Почався справжній будівельний бум. Далі ви помітите багато німецьких назв, що пов’язано з тодішнім перебуванням Вроцлава в складі Німецької імперії. (Про негативні наслідки цього панування читайте тут).
Один із відомих готелів, побудованих у 19 столітті, був Galish, розташований на площі Тадеуша Костюшка. З 1900 року він мав назву Residenz.
У 1866 році на Bischofstrasse відкрився готель Schlesischer Hof, який згодом також був відомий як “Сілезький готель”. У 1883 році засновано Riegner, у 1892-му – Monopoly, у 1898-му – Weisser Adler, у 1903-му – Nord і Deutsche Hansa, у 1908 – Kronprinz і Piast, у 1911 – Polonia.
Як бачимо, список досить великий для одного міста. Це все так звані історичні готелі, розташовані, наприклад, у палацах, садибах, або в постіндустріальних будівлях на кшталт фабрик чи млинів. Тепер поговорімо докладніше про деякі найцікавіші приклади.
Готель “Європейський”
Це один із найстаріших готелів Вроцлава. До Другої світової війни він був відомий як готель Hohenzollern – Hof.
Заклад був побудований приблизно в 1876-1877 роках фірмою Nawroth and s-ka за проєктом будівельного майстра Поллака на незабудованій земельній ділянці, якій було присвоєно адресу вулиця Ставова, 3 (тоді – вул. Тейхштрассе, 3).
Готель “Європейський” спочатку складався з одного наріжного будинку. У 1907 році до нього приєднали сусідню житлову будівлю.
У 1910 році була проведена реконструкція з метою уніфікації інтер’єрів. Обидві будівлі відтоді мали фасад з елементами класицизму та бароко. Кутова секція складалася з п’яти поверхів і трьох двоярусних еркерів. Центральний з еркерів був увінчаний балконом, а розміщені на крилах являли собою напівкруглі дахи. Також в архітектурі можна виділити бічні фасади з декоративними фронтонами.
А от прибудований з боку вулиці Ставової був дещо простішим. Фасад у нього був шестиосьовий, поверхів налічувалось п’ять. Цокольний поверх був високим і прикрашеним арковими вітринами. Потребам готелю слугували 2-4 поверхи, а останній фактично був горищем. Частину першого поверху займала крамниця срібла і золота.
Уже після війни, яку готель пережив, хоча й зазнав невеликих пошкоджень, Hohenzollern – Hof став “Європейським”. Згодом поступово покращувались умови в номерах, зростала їх кількість. Готель функціонує і донині, зберігаючи унікальний стиль.
Готель “Пяст”
Колись цей готель називався Kronprinz (у перекладі – спадкоємець престолу), лише після завершення Другої світової війни і приєднання Нижньої Сілезії до Польщі йому дали більш властиву полякам назву. Але ми поговоримо про історію готелю на самому початку.
Побудований цей заклад був у 1908 році в стилі класицизму. Проєкт створив Вальдемар Мільбрадт. Варто відзначити, що готель на той час був одним з найелегантніших. Найцікавішою особливістю “Кронпринца” була напівкругла вежа, де в наш час розташовані найкращі номери. Варто зазначити, що 5-поверхова будівля дуже добре вписалась в архітектуру двох прилеглих вулиць і розташованого поруч залізничного вокзалу.
П’ятисекційне північне крило трохи виходило за лінію забудови вулиці Коллонтай, а дев’ятисекційне західне крило вписалось у неї з боку вулиці Пілсудського. Фасад виглядав досить скромно, його доповнювали балкони на другому поверсі, кам’яні гірлянди під вікнами третього поверху, а також такі декоративні елементи, як русти і лиштви.
На першому поверсі будівлі були розташовані службові й комерційні приміщення, зокрема банк, перукарня, квіткова крамниця, аптека та туристичне бюро. Вище були офіси, клуб і заклади громадського харчування, читальний зал та 56 гостьових кімнат. Під час Другої світової війни будівля вижила, але досить довгий час залишалась порожньою, а меблі поступово розкрадались. Усе ж готель реставрували й відремонтували, відроджений він був під назвою “Пяст”.
Готель “Полонія”
Дата створення “Полонії” – 1911 рік. Тоді готель теж мав німецьку назву – Vier Jahreszeiten, що в перекладі означає “чотири пори року”. Будівля теж була однією з найрозкішніших.
Фасад був зроблений у стилі барокових палаців, також будівля складалася з бічних флігелів і мала внутрішній двір. На першому поверсі, як і у двох описаних вище готелів, були торгові та сервісні приміщення. Але були в “Полонії” й унікальні особливості – двоповерхова бальна зала з ложами та кесонною стелею, тобто з використанням повторюваних заглиблених панелей, які утворюють сітчастий візерунок. У залі приймали гостей в аристократичному старовинному стилі.
Готель мав більярдну, заклади харчування, клубні кімнати в англійському стилі. Часто тут зустрічались люди з еліти, зокрема письменники. Номерів для гостей було аж 120, що для тих часів було неймовірно багато. Друга світова майже не зачепила цей готель, і він відновив свою роботу під новою, польською, назвою.
