Неділя, 8 Вересня, 2024

Вундеркінди-програмісти міста: Пауліна Железнік

Іноді дивно: як деякі підлітки не лише поєднують у житті більше однієї сфери діяльності, але й досягають успіху в кожній з них одночасно? Хтось може пояснити це природним талантом, а хтось – наполегливою працею. Сьогодні на wroclaw-future.eu розповідаємо про дівчину-вундеркінда з Вроцлава Пауліну Железнік, яка досягає успіху одночасно в програмуванні і в спорті, однак у цій статті ми зосередимось більше на першій галузі.

Хто така Пауліна Железнік?

Пауліна захоплюється спортом і точними науками одночасно. Дівчина досягла успіхів у тенісі, баскетболі, гандболі, легкій атлетиці, а також у програмуванні. Це можна пояснити тим, що вона дбає про фізичну підготовку й завжди зосереджена. Крім того, юна вроцлавська програмістка віддана своїй справі та доводить її до логічного завершення. 

В олімпіадах з інформатики Пауліна Железнік почала збирати нагороди вже з 2020-2021 років, коли увійшла у фінал. Наступного року здібна мешканка Вроцлава стала лауреаткою 2 місця. На EGOI-2022 взяла срібну медаль, а у 2023-му – вже золоту. BOI-2024 також приніс успіх – срібну медаль. Вигравала Паула і на внутрішніх змаганнях – на українській олімпіаді серед дівчат та в чемпіонаті Польщі з командного програмування.

І всі ці успіхи прийшли до того, як Железнік досягла повноліття. Ще підлітком, у 16 років, вона взяла золото на 3 Європейській олімпіаді з інформатики серед дівчат у Швеції. Попри таку назву, у змаганнях беруть участь не лише європейські програмістки. У 2023 році, коли відбувся цей конкурс, там були учасники з Азії (Японія), Америки (США, Бразилія, Мексика, Перу) та Африки (Туніс) – 186 представників 52 країн. 

Європейська олімпіада є одним із найпрестижніших заходів для молодих талантів у галузі ІТ. Після цього неймовірного успіху дівчина з Вроцлава давала інтерв’ю, де трохи розповіла про себе. 

Як усе почалось і чи було легко

У шостому класі початкової школи Пауліна любила математику. Власне, вона її і не розлюбила, а просто відтоді використовувала в іншій галузі. А почалося все з посилання, надісланого татом. Воно вело на онлайн-курси IT від League of Extraordinary Minds. Це викликало в дівчини запал, тож вона почала навчатися й брати участь в IT-спарингах у Вроцлавському університеті, організованих доктором Каролем Покорським. Ці маленькі змагання доповнювались лекціями.

Железнік закінчила початкову школу, навчаючись у класі під патронатом Вроцлавського університету. Уже у 8 класі вона брала участь в олімпіаді з інформатики для старшокласників і дійшла до фіналу. Це дало безплатний доступ до будь-якого курсу ІТ у Польщі до початку середньої школи.

Щоб брати участь у змаганнях такого рівня, зазначає Пауліна, потрібні неабияке терпіння та наполегливість. Може здатися, що їй усе давалось легко, але це не зовсім так. Дівчині з Вроцлава знадобилось 3 роки, щоб потрапити на Олімпіаду у шведський Лунд. І велику роль у перемозі відіграла 14 загальноосвітня школа, відома своїм високим рівнем навчання. Щоправда, деякі уроки через олімпіади, наукові табори та спортивні змагання неодноразово доводилось пропускати. Однак директор і вчителі до цього ставилися з розумінням.

Смак перемоги… наскільки він солодкий?

У Швеції, як і в Туреччині, були добре підготовлені конкуренти з усього світу. Паула зізнається, що вдруге хвилювалась не так сильно, бо після першої олімпіади вже була певна віра у власні сили. Та щоб добре виступити у Швеції, довелось рік добре попрацювати. 

І от, прийшла перемога. Добре виступили й інші дівчата з польської команди: Сільвія Сапковська (золото), Зофія Крок (срібло) та Марія Ціхош, шкільна подруга нашої героїні (бронза). Це зайвий раз нагадує про успіхи вроцлавських програмістів.

Як виглядали конкурсні завдання і скільки часу давали на них? Два дні учасники розв’язували чотири завдання, на це відводилось по п’ять годин. Порадитись з кимось чи отримати будь-яку допомогу було неможливо.

Задачі передбачали підрахунок і написання програм. Вони були придумані таким чином, що самих лише знань із програмування чи розуміння алгоритмів було замало. Від учасників вимагали вміння застосувати свою уяву, мислити нестандартно. Для цього потрібно було знайти правильну ідею. 

Від такого навантаження було легко втомитись. І дійсно, п’ять годин за комп’ютером, напружені роздуми, хвилювання… І так два дні. Але такі конкурси – це не лише змагання. Найбільше, за визнанням Пауліни, запам’ятовується атмосфера та зустрічі з дівчатами з різних куточків світу. А вже потім – медалі і рейтинг. Організатори подбали про певні розваги у вільний час, але конкурсантки придумали дещо і самі. Вони грали в карти й настільні ігри, обмінювалися подарунками, катались на велосипедах, співали в караоке.

У майбутньому програмістка хотіла б вивчати інформатику й математику у Вроцлавському університеті. А пізніше вона бажає готувати молодь до подібних професій, заразивши інших тим, чим сама захоплюється, і заохотивши їх повірити в себе. Якщо ж ви зацікавились ІТ-освітою у Вроцлаві, прочитайте огляд можливих варіантів.

Джерела:

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.