Четвер, 13 Червня, 2024

Архітектура старого ринку Вроцлава

Історичні відомості про Вроцлав знати дуже цікаво, адже хто знає минуле, може з легкістю будувати майбутнє. Сьогодні мова піде про архітектурне минуле старого ринку Вроцлава – місця, де в усі часи кипіло життя. Як виглядав старий ринок? Як він став центром соціального та економічного життя міста? Про це та інше – далі на wroclaw-future.eu

Перший етап: розвиток міського життя на лівому березі Вроцлава

Усе починалось приблизно в 13 столітті, коли Вроцлав був невеликим відокремленим містом, яким керували князі. До речі, цікава інформація про цих правителів є тут. Так от, планування та організацію життя в місті взяв на себе Генріх I Бородатий. Він приблизно з 1214 по 1238 роки ініціював розвиток міського життя у лівобережній частині міста, яке сьогодні називається Вроцлавом. Далі його справу продовжив наступник, Генріх II Побожний, який керував у 1238–1241 роках.

Генріх І монополізував найважливіші доходи, пов’язані з товарно-грошовою економікою, отримав від монастиря кілька заїжджих дворів, а в 1232 році переніс ярмарок із правого берега Одеру на лівий. А вже далі відбулися події, завдяки яким з’явився старий ринок Вроцлава, або alter markt. 

За часів Болеслава Лисого (після монгольської навали 1241 року) був виданий другий правовий акт, який регулював формування міста. Тоді центральною частиною Вроцлава стала вважатися площа, яку в 13 столітті назвали терміном “форум”, що походив з латинської мови. Але до середини 14 століття сформувалась нова назва – “старий ринок”.

Другий етап: формування ролі площі

Появу поняття “ринок” датують 1350 роком, коли врегулювали функцію площі. Тут був центр соціального й економічного життя, а також саме тут розташовувались адміністративні та судові органи влади. Для тодішнього Бреслау це були найважливіші будівлі.

А що можна сказати про комерційні будівлі? Вони теж поступово з’являлись. Першою з них був Купецький дім, де розміщувались ятки (торгові лавки або кіоски) з сукном, а доходи від них потрапляли в гаманець князя. Вони існували ще з часів Генріха Бородатого, тобто до 1283 року. Наступні згадки про купецькі палати можна знайти в документах, датованих 1242 і 1266 роками. А в 1273 році герцог Генріх IV дозволив міщанам побудувати 32 хлібні крамниці та скільки завгодно крамниць зі взуттям. 

У 1303 році в письмових джерелах вперше згадуються хлібні лавки, а в 1312 році – шевські. Купецьким домом у 1305 році назвали будівлю, у якій кроїли сукно й торгували ним. Ремісникам було наказано кроїти сукно лише у вроцлавських суконних залах. Ці будівлі спершу були дерев’яними, але приблизно на початку 14 століття звели й цегляну.

Третій етап: розширення торгівлі сприяє розбудові

У 15 столітті місто стало багатшим, його населення збільшилось, відбулось і розширення деяких архітектурних об’єктів. 

1481 рік (або близько до того) – було зведено будівлю ратуші. 

1515 р. – зафіксовано, що цех із розкрою сукна було перенесено до будівлі біля східного входу до ратуші. 

У 1521 р. – розпочато перебудову будівлі Малих ваг, а в 1522-му вона завершена. У результаті на першому поверсі з’явилися палати, які пізніше стали використовувати як крамницю, а ще згодом – як фондову біржу. У 1541 році зведено будинок рибалки, а в 1549 р. – над Суконною залою з’являється новий дах.

Архітектурні стилі та пізніші зміни в забудові ринкової площі

У 16 столітті в архітектурі новозведених ринкових споруд щораз більше спостерігаються ренесансні форми. Але в Середньовіччя найбільше домінують стилістичні риси готики.

Усередині 19 століття Вроцлав стає центром промисловості й торгівлі всієї Сілезії. Буржуазія вирішила радикально трансформувати ринкову площу. У 1821 році знесли суконні зали. Середринкові будівлі відтоді виконували представницьку й адміністративну роль. Дедалі більше будівель виявились непотрібними та зносились, а останні руйнування були спричинені Другою світовою війною, особливо кінцевим її етапом у 1945 році.

Що відомо про найдавнішу ринкову площу

Найдавніше місце для ринкової площі було обрано дуже раціонально – у лівобережній гміні Вроцлава, у зоні на південний захід від старої ремісничої дільниці, на невеликому підвищенні, що допомагало уникнути затоплення бурхливими водами Одеру. Простора прямокутна форма площі розміром приблизно 207 х 172 метри максимально сприяла зручній торгівлі. Там перетинались дві головні дороги.

У південно-західному куті ринкова площа з’єднувалася з допоміжною ринковою площею Сольною, а в північно-західному – з ділянкою, яку займав костел св. Єлизавети, поруч із яким були цвинтар і будинки паламарів та церковних служителів.

Південно-східну частину ринкової площі займала ратуша. Спочатку вона стояла окремо, з 14 століття була з’єднана з торговими будівлями середнього ринку, а з 15-го її сусідом стала будівля цеху з переплавлення злитків. У центральній частині стояли торгові споруди, площа яких становила приблизно 112 х 84 м.

Що було на площі: суконні, білизняні, хлібні та шкіряні ряди; полотняні ятки, хмільна канцелярія, ятки шорників, сідельників і галантерейників (вони мали різний розмір, але конструкція, як правило, була дерев’яна). У західній частині ринкової площі окремо стояла будівля Великих ваг, з південно-західного боку, перед ратушею, – шибениця, а в південно-східній частині площі, навпроти другого входу до ратуші, – стовп. Було також багато менших яток, часто вони були тимчасовими. Торгували там оселедцями, сіллю, рукавичками тощо. У північній частині продавали фрукти й солодощі, проводили базари та ярмарки. Для складів і розвантаження товарів відводили західну частину, також тут розміщувалися торговці зерном.

Особливості архітектури й цікаві факти

Середньовічна ринкова площа у Вроцлаві зараз є центральною частиною пішохідної зони. А раніше там був один із найбільших староміських ринків у Європі. Ратуша, яка прикрашала тутешню архітектуру, була найбільшою в Польщі.

Важливо розрізняти Стару і Нову ратуші. Стара ратуша протягом багатьох років була резиденцією міської влади та суду. Така ситуація була до побудови в 19 столітті Нової ратуші, де досі розташований офіс мера Вроцлава і де проходять засідання міської ради. Стара ратуша в наш час є філією Вроцлавського міського музею.

Під Вроцлавською ринковою площею маються на увазі всі архітектурні елементи, розташовані на її території, а також будівлі, які оточують її з усіх боків. Зараз не так просто визначити межі деяких об’єктів нерухомості в різні періоди історії, але ринковою площею прийнято вважати ділянку, обмежену вулицями Жертв Освенциму, Шевською, Іґєльною та Кєлбаснічою. А загалом до площі увійшло 10 вулиць.

Цікаві факти про Ринкову площу у Вроцлаві:

  • Площа займає ділянку розміром майже 40 000 кв. м і за цим показником вона є п’ятою в Польщі. Більші ринки є, наприклад, у Кракові та Олецьку.
  • Саме на Ринковій площі та в її безпосередній близькості можна знайти велику кількість карликових фігур. А поруч, за будинками Ясь і Малгося, розташований вхід до підземного Королівства гномів.
  • Навколо Ринкової площі Вроцлава – близько 60 різнокольорових домів. Їх засновниками були патриції – заможні міщани. 
  • Серед інших цікавих об’єктів – пам’ятник комедіографу Олександру Фредро і фонтан.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.