Макс Берґ – видатний архітектор, культовий у Вроцлаві. Наприклад, саме він є автором проєкту Зали Сторіччя, об’єкта спадщини ЮНЕСКО. Але в нього багато й інших проєктів, які є частиною Вроцлава майбутнього. І саме про них ми далі поговоримо на wroclaw-future.eu.
Зала Століття
У наш час Зала Століття стала улюбленим місцем паломництва поціновувачів архітектури з усього світу. Спочатку вона називалась Народною залою. Споруджена між 1911 і 1913 роками для Столітньої виставки на честь перемоги над Наполеоном. У момент зведення це була найбільша залізобетонна споруда на планеті. Вирізнялись і окремі її елементи. Наприклад, купол мав 67 м у діаметрі, а заввишки був 23 м.
Ось деякі важливі числа, які стосуються Зали Століття:
- Висота – 42 м.
- Максимальна внутрішня ширина – 95 м.
- Доступна площа – 14 кв. м.
- Крім центральної зали, тут є 56 інших кімнат і приміщень. Це, зокрема, виставкові простори.
- Місткість внутрішніх приміщень сягає 10 тисяч осіб.
Макс Берґ, створюючи цей архітектурний шедевр, зіткнувся з несподіваною трудністю. Будівельники не до кінця довіряли архітектору і його розрахункам. Це виявилось у тому, що вони боялись знімати опалубку, побоюючись, що конструкція завалиться. Але Берґ вийшов із ситуації достойно – попросив почати демонтаж випадкового перехожого.
Зала пережила Другу світову війну майже неушкодженою. І стала однією з найвидатніших архітектурних шедеврів останнього століття, перлиною вроцлавського модернізму, яку знає весь світ. Деякі інші важливі моменти про Залу Століття ми згадували тут і тут.
Колишня дитяча лікарня
Це був комплекс із двох будівель, створений у 1910–1911 роках для міської дитячої лікарні. Вони були з’єднані між собою переходом.
Після Другої світової війни, коли лікарня перейшла у власність Медичної академії, там функціонували педіатричні відділення, амбулаторії і таке інше. У 2015 році клініки переїхали на вулицю Чалубінського, а будівля стала належати Вроцлавському політехнічному університету, який її викупив. Було проведено капітальний ремонт, там оселилися студенти математичного й медичного факультетів.
Приватний будинок архітектора на вулиці Коперника, 19
У Бреслау, як тоді називався Вроцлав, Макс Берґ оселився на вулиці Коперника, 19, районі Домбє. Це була справжня вілла, побудована у 1876 році за проєктом Макса Житчина. Берґ купив цю будівлю в 1910 році та переробив її в англійському стилі, трохи розширивши. На території з’явилося додаткове крило з терасою на даху. На першому поверсі була кухня, вона мала вихід у підвал. Прислуга мешкала на цокольному поверсі, а архітектор із дружиною займали верхню частину будівлі.
Поки архітектор жив у центрі Нижньої Сілезії, він майже до кінця перебування тут залишався на віллі, яку сам так гарно облаштував і прикрасив, використовуючи професійну майстерність. З січня 2014 року на паркані будинку висить меморіальна дошка, яка нагадує про видатного архітектора, що зробив вагомий внесок у зовнішній вигляд міста.
Хмарочоси – нереалізований проєкт
Берґ був у захваті від готики, але також на стиль його робіт впливав експресіонізм. Деякі суперечності можна знайти в його ставленні до хмарочосів. З одного боку, йому подобались американські міста, повні величезних багатоповерхівок, але водночас Макс засуджував деяку хаотичність, з якою вони побудовані за океаном.
З огляду на це архітектор запропонував для Бреслау компромісний варіант – зводити високі будівлі в кількох найважливіших точках міста. При цьому поруч обов’язково мали бути сквери, водні локації або промислові зони. Ідея полягала в тому, щоб вертикальна забудова взаємодіяла з горизонтальними спорудами та зонами.
Взагалі Берґ був завзятим урбаністом і виступав за чітке зонування в міському просторі, що було властиве модерністам того часу. Архітектор наполягав, щоб у місті збалансовано створювались окремі зони для роботи, відпочинку й проживання.
На шляху до реалізації проєктів (у деяких будівлях, за планами Берґа, мало бути до 40 поверхів) виникли проблеми. На той час не існувало жодних норм, які б регулювали порядок зведення хмарочосів. Тому Берґу був потрібен дозвіл від центральної влади Пруссії, яка також мала розробити відповідні правила. Спочатку планувалось, що дозволи видаватимуться в порядку відступу від чинних норм. Однак зрештою уряд Нижньосілезького воєводства не погодив будівництво великих багатоповерхівок у місті. Аргументація була такою: мовляв, вони затьмарять силует Вроцлава.
Колишня міська лазня
Ще одна видатна будівля Берґа – міська лазня на розі вулиць Марії Кюрі-Склодовської та Владислава Нерінга. Згодом вона стала сервісною та офісною будівлею. Зокрема, у 20 столітті там розмістили піцерію.
Лазню побудували в 1912 році. Це двокрила будівля із заокругленим кутом. Два крила з’єднані гвинтовими сходами. У будівлі застосовано сучасні технічні рішення: каркасна конструкція із залізобетону заповнена цеглою, а сходи виконані зі збірних залізобетонних елементів.
Цікаво виконано портал вхідних дверей – на ньому зображено жінку з дитиною на руках, людей, які купаються, та збирача податків. У будівлі також були приміщення для одиноких матерів і офіс збирача податків.
Каплиця на цвинтарі на вул. Особовіцькій, 59
Перша похоронна каплиця на міському цвинтарі на вулиці Особовіцькій з’явилась у 1872 році. Це була невелика цегляна споруда, зведена на восьмикутному плані в неоромансько-неоготичному стилі за проєктом майстра Карла Кольбе.
З часом виникла потреба в більшій каплиці. Саме її вже спроєктував Макс Берґ. Будівельні роботи стартували в травні 1920 року, а наприкінці 1921-го будівлю завершили. Уже на час свого створення каплиця на цвинтарі Особовіцькому вважалась новаторською. Це був цілісний мистецький об’єкт, один із перших подібних у Вроцлаві. Архітектурна форма була поєднана з живописом і скульптурою. Усередині були фрески та вітражі. Стиль виконання будівлі німецькою мовою називається Neues Bauen. Для нього характерні плаский дах, білий фасад і стримана пластика, тобто мінімалістична художня форма без надлишку декоративних елементів.
Каплиця виконує свою первісну функцію і в наш час.
Кафе “Берґ”
На перехресті вулиць Пьотра Скарґі та Підвалля розташоване ще одне творіння Берґа, зведене в 1910 році. Воно виглядає досить скромно – лише як невеликий кіоск біля рову. У підвалі приміщення спочатку була газорозподільна станція, а на першому поверсі – молочний пункт. Пізніше тут був газетний кіоск і ксерокопіювальний пункт, а ближче до нашого часу – кафе в довоєнному стилі.
У 2019-2020 роках відбулась масштабна реконструкція під наглядом реставратора. Cafe Berg, яке існує тепер, пропонує своїм гостям особливим чином обсмажену каву, власну випічку та сніданки.
Інші роботи
Ще пара прикладів коротко.
Перший – будинок середньої школи на вулиці Свістацького. Взагалі-то навчальний заклад, який добре знають вроцлавці, заснований у 1948 році в будівлі жіночої школи. Берґ має відношення саме до створення першої будівлі, зведеної між 1909 і 1910 роками. Він розробив її фасад.
Другий приклад – архітектор працював над гідроелектростанцією на річці Одра, північною та південною.
