Четвер, 29 Лютого, 2024

Тумський міст у Вроцлаві

Вроцлав, як столиця Нижньосілезького воєводства, має багатовікову історію та чимало пам’яток. Протягом століть місто зазнало впливу різних культур, зокрема чеської, німецької та польської. Вроцлав – це справжній європейський культурний осередок, який вражає своєю красою. В місті багато музеїв, театрів та парків, тому в ньому завжди багато туристів, незалежно від пори року. Особливо Вроцлав привертає увагу любителів архітектурного мистецтва, оскільки в ньому розташовано надзвичайну кількість мостів – понад сто. Саме через це Вроцлав часто називають “польською Венецією”. Кожен міст має свою власну історію, пише сайт wroclaw-future.eu.

Історія Тумського мосту

Тумський міст отримав свою назву від острова, прилеглого до нього, і слово “тумський” перекладається як “катедральний”, оскільки на цьому острові знаходиться Собор Святого Івана Хрестителя Вроцлавської архідіоцезії. Острів Тумський є серцем Вроцлава, найстарішою частиною міста і розташований у самому центрі.

Згадки про міст, що сполучав острови П’ясек і Тумський, існують вже з XII століття. За свого часу він відокремлював територію, яка підпорядковувалася світській владі та церковній. Для цього на мосту стояв спеціальний стовп із двома гербами – чеським і єпископським.

Старі мости були дерев’яними і час від часу руйнувалися і відбудовувалися. У 1423 році на мосту сталася трагедія. Під час численної процесії, присвяченої Вербній неділі, міст почав руйнуватися і, на жаль, не обійшлося без жертв.

До кінця XIX століття Тумський міст був простою дерев’яною балковою конструкцією і не виділявся серед інших. Все змінилося з розвитком промисловості та впровадженням нових технологій. Архітектори стали удосконалювати старі споруди, і Тумський міст змінив свій вигляд.

На жаль, під час Другої світової війни міст відчув наслідки бойових дій у 1945 році, але пізніше його відремонтували.

У 1976 році Тумський міст був офіційно внесений до реєстру історичних пам’яток Польщі.

Архітектурна композиція Тумського мосту

У 1889 році дерев’яний міст було замінено інноваційною сталевою конструкцією, яку спроектував архітектор Альфред фон Шольц. Дизайн моста був захоплюючим і був взятий за зразок споруди, яка отримала нагороду на конкурсі мостів у Мангаймі. Тумський міст відрізняється двома пролетами та має довжину трохи більше 52 метрів і ширину близько 7 метрів разом із тротуарами.

Саму металеву конструкцію виготовили на заводі Піла у місті Рудзінець, за 150 км від Вроцлава. Вона була доставлена баржею по воді, що в той час слугувало недорогим способом перевезення.

У 1893 році міст прикрасили скульптурами св. Йоана Хрестителя, покровителя Вроцлавської Архієпархії та св. Ядвіги покровительки Сілезії. Роботи належать видатному Густаву Груненбергу і знаходяться по обох боках мосту зі сторони Тумського острова.

Крім того, з 1889 року, міст прикрашали газові ліхтарі, які запалювали вручну, що було теж новацією для кінця ХІХ століття. Газові ліхтарі на мосту були збережені й продовжують функціонувати навіть у XXI столітті.

Посеред інших мостів, Тумський виділявся своїм зеленим кольором, тому іноді його так і називають Зеленим мостом.

“Міст закоханих” та його реконструкція

З Тумським мостом пов’язані різні легенди, але всі про кохання. Тому, коли в європейських містах почали з’являтися колодки любові на мостах, Тумський міст став одним з них, і отримав назву “міст закоханих”. Саме це місце обирають молодята, або просто залюблені, щоб скласти присягу вічного кохання та залишити свідоцтво у вигляді колодки. Іноді на них писали свої імена та дату. Присяги зачиняли, а ключі викидали у річку Одру. Таким чином, два серця мали поєднатись назавжди.

Заради того, щоб залишити публічне символічне посвідчення про кохання, до Вроцлава приїздили з інших міст та країн. Впродовж кількох десятиліть чисельність колодок на мосту невпинно зростала.

Варто відзначити, що з мостом пов’язані й інші символічні ритуали. Наприклад, якщо людина ще не знайшла своєї половинки, вона може погладити лева біля собору, а потім обов’язково пройти через Тумський міст на іншу сторону. При цьому, усі присяги любові, що зачинені у колодках, будуть сприяти новим закоханням. Можна й просто загадувати бажання, якщо побачиш як пара коханих вішає колодки, оскільки сила їх любові спроможна на все.

У середині 2019 року міст закрили на реконструкцію, оскільки він капітально не ремонтувався від 1992 року, а деякі частини навіть з кінця 1940-х років.

Під час ремонту були відновленні ділянки пошкоджені корозією, очищені кам’яні опори, замінена бруківка на дорозі, на тротуарах викладена нова плитка, встановлені нові ліхтарі з урахуванням історичного декору та інше.

Всі свідоцтва вічної любові були демонтовані. Загальна вага становила майже 12 тонн. Місцева влада запропонувала власникам прибрати колодки з мосту, а потім перевезла їх на склад, де вони зберігались впродовж року. Закохані мали можливість їх забрати, якщо зможуть віднайти свою.

Після завершення ремонту Тумського мосту діє заборона на розміщення нових колодок, яка триватиме впродовж наступних 10 років. Проте закохані не впали у відчай і почали розміщувати нові колодки поблизу, вздовж бульвару Пьотра Влостовіца, який розташований поруч з мостом. Таким чином традиція закоханих була збережена.

Тумський міст у Вроцлаві – не лише спадщина минулого, але символ міцних почуттів та відданості коханню. На мосту і Тумському острові, зберігається традиція вручну запалювати вуличні ліхтарі. До того ж з нього відкриваються мальовничі краєвиди на річку, острів, місто та храми. Міст відкритий лише для пішоходів і залишається улюбленим місцем прогулянок закоханих.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.