Субота, 25 Травня, 2024

Радіо Вроцлав. Інновації та фурор

У Вроцлаві радіо появилось завдяки Отто Люммеру. Через його впевнені переконання, чотири підприємці Бреслау погодитись вкласти гроші в будівництво радіостанції, пише wroclaw-future.eu. Так було засновано приватну компанію Schlesische Funkstunde – Сілезька радіостанція, пише naszahistoria.pl.

Schlesiche Funkstunde

Отто Люммер не походив зі самого Вроцлава. Народився креативний чоловік в Тюрингії, місті Гера. Усі чоловіки в сім’ї Отто споконвіку були пекарями. Таким чином, ніхто й подумати не міг що наймолодший з п’яти дітей в сім’ї буде мати університетську кар’єру. Та він її досяг, при тому, досить солідну. Навчався та працював у Берліні. До Вроцлава Отто приїхав в 1906 у віці 46 років. В той час він мав вже славу видатного вченого. До всього, Люммер неодноразово був номінантом на Нобелівську премію.

Один із чотирьох інвесторів Шнайдерган був досить цікавою постаттю. З 1935 по 1938 обіймав посаду президента Міжнародної фундації Моцартеум. Його племінники Вальтер та Вольфган мали відношення до музики. Вони були віртуозними скрипалями, концертмейстерами у Віденській філармонії та Віденському симфонічному оркестрі. Тому зовсім не дивно, що радіостанція Schlesiche Funkstunde мала відповідне відношення до музики. А музичним керівником радіостанції став відомий композитор і диригент Едмунд Нік. 

Schlesiche Funkstunde заснували у квітні 1924 року. Перший ефір прозвучав вже в травні. Радіостанція розташовувалась в будівлі Вищого гірничого управління (Oberbergamt) на сучасній площі Сілезьких повстанців (Hindenburgplatz). Не дивно, що завдяки керівництву, котре мало пряме відношення до музики, популярність радіостанції зростала. Так, за короткий проміжок часу, виникла потреба у більшому приміщенні.

На початку свого існування радіостанція транслювала тригодинну програму. Першу з який у травні 1924 прослухало 313 слухачів. Як вдалось дізнатись точне число? Це стало відомо, завдяки підпискам, котрі оформили люди. Вже через два місяці радіо Вроцлава мало понад 10 тис. слухачів в Сілезії. Тому бажання керівництва розширювати приміщення було цілком виправданим. Так було збудовано нову штаб-квартиру на алеї Кaрконоська (Sudetenlandstrasse). Там, до речі, продовжує знаходитись сучасне радіо Вроцлав.

Будівництвом нової модерністської будівлі займалась фірма Telefunken. Втім, працівники радіостанції до такого проєкту ставились неоднозначно. Доктор М. Лаґєвський описував нову будівлю як непристойно сучасне, незвичне чудо техніки, котре більше нагадувало приміщення пошти, банку чи лікарні.

Фурор 

Schlesische Funkstunde не була звичайною пересічною радіостанцією. Однією із найпопулярніших програм у 20-30 роках 20 століття, котра вийшла в ефір в грудні 1929 року, була “Життя в наш час”. Власне, сценарій до цієї тригодинної ліричної сюїти написав німецький письменник Е. Кестнер. В сучасності він більше відомий як автор таких дитячих книжок як “Маня чи Аня” та “Еміль і детективи”.

Радіо Вроцлав викликало захват у всій Німеччині. Популярною була іще одна програма „Hallo! Hier Welle Erdball!”. Її створив Ф. Бішоф та В. Мільх. Сучасники вважають, що та передача була, справді, інноваційною. На фоні тоді грала музика до фільму. Варто зазначити, що у 1928 така процедура була в новинку. Раніше, музику, котру можна було слухати по радіо, грали наживо.

Як казав М. Лаґєвський, радіоп’єса по цей день вважається однією з найважливіших подій в історії європейського радіо. Вона була єдиною, котру транслювали німецькою мовою, в той період. Її можна послухати на грамплатівці й в сучасності. Багато знакових радіоподій ставались саме завдяки В. Бішофу, котрий був літературним керівником станції. Бішоф, за освітою, – історик та філософ. Раніше працював у Міському театрі Вроцлава.

Персонал радіостанції тоді складали музиканти, письменники та мистецтвознавці. Неможливо не пригадати також про їдальню радіостанції. Мешканець Вроцлава В. Шварц пригадував, що приміщення нагадувало трапезну в монастирі із льоховим склепінням над головами. Там були довгі столи зі скатертинами, за якими сиділи такі різні працівники радіостанції.

Вся ця “компанія” була поділена ієрархічно. За столом сиділи постійні працівники адміністрації. Музиканти, співаки, автори радіодрам розташовувались з одного боку, а контрактники – з іншого. Були присутні також різні джентльмени та пані, котрі співпрацювали з оркестром та хором. Бічні столики займали “педантичні критики”: К. Шука, Л. Гора, Г. Балінгер. Вони, переважно, курили та пили каву.

Зміни

У 1927 радіо  Schlesische Funkstunde було в ефірі по 12 годин на добу. Гарний дохід від діяльності дозволив отримати передавачі також в інших польських містах: Ополе, Ґлівіце, Легніца. Станція видавала й власну газету.

У 1933, коли до влади прийшов Гітлер, будівля радіо на Карконоській алеї зазнала чимало змін. Тоді перестало існувати таке формування як приватна радіостанція, котра не лише розважала та ділилась інформацією, але й експериментувала. Schlesische Funkstunde ліквідували. Натомість на її місці з’явилась державна радіостанція.

Наступницею радіо Вроцлав стала Reichssender Breslau. Вона була частиною Радіотовариства Рейху. Підпорядковувалась, звичайно, Міністерству громадської освіти та пропаганди. Пана Ф. Бішофа як літературного керівника Schlesische Funkstunde тоді було звільнено.

Напередодні навіть провели слідство, на час якого, Бішоф сидів у в’язниці. Ті, хто будували Третій рейх подбали про те, аби все, що звучало в ефірі мало політичну силу. Про авангард та самодіяльність й мови не було.

У 1936 вроцлавців було повідомлено про те, який розклад матиме Breslauer Zeitung. На радіо мали звучати радіодрами, музика та інформація про подорожі. Втім, передбачалось, що найближчим часом буде присвячено багато уваги Сілезії. Перша подібна велика програма про регіон вийшла 21 вересня та мала назву “Поговоримо про найвищі гори Сілезії”. Жовтнева передача називалась “Мова про сілезькі замки та міста”.

По війні

Воєнні часто наголошують, що радіостанції мають важливе значення. Так сталось і з будівлею радіо Вроцлав. За нього проходили важкі бої, тому й руйнування були немаленькі.

У квітні 1945 мер Вроцлава Б. Дробнер оглядав будівлю радіостанції. Збереглось навіть таке фото на фоні будівлі радіо. Польські працівники радіо в приміщенні появилось ще раніше. Молодий інженер Б. Урбанський пригадував свій перший візит на радіостанцію до Вроцлава у 1945 році. За його словами, інтер’єр був спустошений, всюди лежали розкидані касети, органні трубки, розтрощені меблі. Техніку або вивезли, або спалили.

Урбанський переїхав до Вроцлава у 1946, коли прийнято було рішення про відновлення радіостанції. У вересні 1946 вперше пройшла офіційна трансляція програми. Візитівкою радіо Вроцлав стали тоді перші такти пісні “Tam od Odry, tam od Warty biją dzwony, ziemia jęczy, Prusak polskie dzieci męczy. Niechaj męczy, niech katuje – Bóg się na Polską zlituje”. 

У полудень спікер радіо С. Длугошевський почав ефір словами: “Tu Polskie Radio Wrocław”. Програми в ефірі тривали по 45 хвилин. А вкінці 1946 час збільшили до 90 хв. Перший журналіст радіостанції Вроцлав Т. Банас пригадував, що аби привабити ще більше слухачів, на радіо запровадили концерт побажань. Не дивно, що такий ефір одразу набрав популярність. Тим більше за замовлення пісні платити не треба було. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.