Уявіть місто, де вуличне освітлення автоматично зменшує яскравість уночі, а лічильники води передають дані без участі людини. Де зелені зони не просто прикрашають місто, а регулюють мікроклімат і зменшують ризики підтоплень. Це не фантастика. Просто Вроцлав став містом, яке перетворюється на живу лабораторію smart‑рішень. Тут технології працюють на комфорт мешканців, а дані – на добробут громади. Далі в статті на wroclaw-future.eu ми розповімо, як Вроцлав реалізує стратегію Smart City, які конкретно технології впроваджені і як екологія інтегрується в цифрову трансформацію.
Вроцлав: місто, яке тестує майбутнє
Ще у 2019 році ідея перетворити Вроцлав на єдину цифрову платформу здавалася скоріше теоретичною. Усе ж місто зважилося на стратегічний крок: підписало Меморандум про співпрацю з Nokia для реалізації концепції «City as a Platform». Ця архітектура – Future X for Smart Cities – створена на основі відкритих стандартів і здатна масштабуватись: вона об’єднує IoT, 5G, edge-cloud і дає змогу інтегрувати сервіси охорони здоров’я, освіти, транспорту, безпеки й розвитку бізнесу в одну систему.
Перші кейси запуску – це пілотні проєкти для людей похилого віку або з інвалідністю: віддалений моніторинг стану здоров’я, зв’язок із медичними гаджетами без необхідності виїзду до лікарні. Крім того, місто розпочало роботу над інтелектуальними транспортними системами, що мають зменшити затори, скоротити викиди CO₂ і покращити мобільність громадян. Окремо йдеться про організацію координації екстрених служб, кібербезпеку та єдиний аналітичний простір для муніципальних структур.
Наслідком стало те, що Вроцлав офіційно увійшов до п’яти світових лідерів Smart City і став єдиним польським містом у цій групі, зокрема завдяки співпраці з Bell Labs і Santa Fe Institute, що підкреслює серйозність підходу: не локальний експеримент, а глобальне партнерство.
Платформа City as a Platform також стала інкубатором інновацій: Nokia створила простір Nokia Garage – майже 500 м² креативної зони, де стартапи, студенти й науковці можуть тестувати рішення з IoT, ML, edge-cloud, VR/AR та навіть 5G-тестування на Wrocław WSB University і в лабораторії LTE/5G від Nokia.
Місто та Nokia організовують регулярні заходи, міт-апи й хакатони, залучаючи громадян до співтворення технологій Smart City. От що зазначив представник Nokia:
«Наш відкритий і гнучкий підхід “City as a Platform” дає Вроцлаву бачення та засоби для постійної інновації».
А віцемер Вроцлава підкреслив:
«Наша пріоритетна мета – підвищити якість життя громадян. Завдяки глобальній мережі Nokia ми обмінюємося знаннями й технологіями з центрами по всьому світу».
Smart City: технології на кожному кроці
Якщо пройтись вулицями Вроцлава з відкритими очима, легко побачити, як технології вшиті в тканину міста. Під тротуарами працюють сенсори, які передають дані про стан водогонів, а вздовж доріг – системи, що автоматично керують вуличним освітленням. Усе це – частина IoT‑інфраструктури на базі мережі LoRaWAN, яку місто розвиває разом з компанією Emitel. Завдяки їй Вроцлав може в реальному часі моніторити споживання води, якість повітря, температуру асфальту – і навіть щільність паркування.
Одночасно змінюється й досвід взаємодії з міськими сервісами. Наприклад, у зоопарку працює чат-бот, що відповідає на питання відвідувачів і зменшує навантаження на персонал. За словами керівника ІТ-відділу зоопарку, завдяки боту навантаження на обробку повідомлень у соцмережах знизилося на 90 %. Подібні цифрові помічники вже використовують у муніципальних установах і громадських парках.
А ще Вроцлав тестує рішення, які працюють для найбільш вразливих груп. У місті запустили пілотну програму дистанційного моніторингу стану здоров’я для людей похилого віку та з інвалідністю. Замість черг у поліклініці – консультація через додаток і безпека вдома.
Розумна екологія: як технології працюють із природою
Розумне місто – це не лише про сенсори й дашборди, а й про дерева, дощ і клімат. У Вроцлаві це розуміють буквально: цифрові рішення тут поєднують із зеленою інфраструктурою. Місто бере участь у європейських ініціативах на кшталт GrowGreen і Resilience Hub MCR2030, що спрямовані на адаптацію до кліматичних змін. Але замість гучних декларацій – конкретні проєкти.
Один із прикладів – rain gardens, мініатюрні «зелені губки», які збирають дощову воду, запобігаючи підтопленням. Їх встановлюють у дворах, на площах і навіть біля шкіл. Дані з сенсорів допомагають місту моделювати поведінку води в різні сезони – і планувати нову інфраструктуру з урахуванням змін клімату.
Загалом понад 35 % площі Вроцлава займає зелена інфраструктура. І не скажеш, що це самі лише парки. Крім них, місто інвестує в rain gardens, зелені дахи, посадки вздовж доріг і природні зони утримання дощової води. Усе це частина системи кліматичної адаптації. Завдяки сенсорам і супутниковому моніторингу місто відстежує температуру поверхні, вологість ґрунтів та рівень затінення – аби точніше планувати нові насадження й запобігати ефекту теплових островів.
Цифрові моделі мікроклімату, дрони для моніторингу зелених зон, теплові карти – усе це дозволяє прораховувати, які рішення принесуть найбільшу ефективність. Дані використовують під час міського планування, підбору рослин і навіть розкладу поливу. Так технології допомагають місту точніше працювати з природою – на рівні інженерії.
