Марек Тенеровіч, видатний польський авіаконструктор-аматор і активний член авіаційної спільноти, розпочав свою професійну кар’єру у Вроцлаві, оскільки саме тут навчався своєї улюбленої справи й зробив перші кроки в авіації. Здобуті в нашому місті знання й навички надалі дозволили йому працювати над створенням легких літаків та інших авіаційних конструкцій. Подробиці про цього винахідника і його інновації – далі на wroclaw-future.eu.
Вшанування пам’яті
Так часто стається – про видатну людину згадують, коли вона помирає. Так сталося й цього разу. Про Марека Тенеровіча ЗМІ згадали саме після його відходу в небуття 8 лютого 2023 року. Авіаконструктор помер у віці 74 років, бувши членом Кросненьського аероклубу пенсіонерів. Саме там його знали й шанували найбільше. Але основні заслуги Тенеровіча пов’язані з тим, що він робив у молодості.
Вшанування пам’яті Марека Тенеровіча стало важливим моментом для його рідної громади та всього Підкарпатського воєводства. Під час березневої сесії сеймика, яка була однією з останніх у шостій каденції, його було посмертно нагороджено Почесним знаком “За заслуги перед Підкарпатським воєводством”. Нагороду прийняли дружина та донька конструктора, громадського діяча і педагога. Вона вручається з 2001 року, і за понад 20 років її отримали близько 100 осіб та установ. Після церемонії дочка Марека Тенеровіча висловила гордість за те, що ім’я її батька увійшло в цей почесний перелік.
Під час церемонії прощання посадовець із сеймика воєводства Владислав Ортиль підкреслив багатогранні таланти цього чоловіка та широке коло його інтересів. Він був опозиціонером (співпрацював із рухом “Солідарність”), любив скаутинг і спорт, зокрема гірськолижний.
З біографії
Народився Марек Тенеровіч 12 квітня 1948 року в Кросно. Він закінчив початкову школу № 3 цього міста в 1962 році, а перші кроки в авіації зробив не у виші, а під час відвідування авіамодельного цеху. Далі в житті майбутнього винахідника зіграв роль Вроцлав, адже саме сюди він приїхав навчатися – у Psie Pole. На початку трудової діяльності нашому герою довелося працювати слюсарем і механіком, а після школи – керувати майстернею розвідувальних моделей ракет.
По завершенні навчання в Авіаційному науковому інституті Вроцлава Тенеровіч повернувся в рідне Кросно, почавши працювати на місцевому заводі нафтового обладнання. Тут Марек продовжує здобувати освіту в нафтовому технікумі, де новим фахом стало машинобудування. Після занять він ще й керував гуртком ракетомоделювання “Скаут”.
У 1969 році Тенеровіч успішно склав вступні іспити до Військового технічного університету, обравши фахом будівництво та експлуатацію літаків. Через політичні обставини він змушений був залишити навчання й повернутися до рідної місцевості, де вступив до Вищої педагогічної школи в Жешуві. Але вже чітко були помітні пріоритети та професійні цілі Марека.
Настав час активніше займатися професійною діяльністю, тож Тенеровіч отримав посаду викладача в Нафтовому технікумі Міністерства гірничої промисловості та енергетики в Кросно, де працював до виходу на пенсію в 1998 році. Він викладав професійно-теоретичні дисципліни, пов’язані з машинобудуванням і експлуатацією двигунів внутрішнього згоряння.
Здобувати освіту Марек не припинив. Паралельно з роботою в технікумі він поступив на факультет машинобудування й авіації Жешувського технологічного університету, отримавши там диплом інженера-механіка. І ця дипломна робота, до речі, була відзначена двома патентами, бо вже тоді наш герой працював над створенням інновацій.
У 1987 році Тенеровіч нарешті повернувся до своєї давньої пристрасті – авіації. Він зосередився на аматорському конструюванні надлегких літаків.
У 1994–2006 роках авіаконструктор був депутатом міської ради, а також головою комітету містобудування та геодезії.
З 18 грудня 2004 року Марек був членом Кросненського авіаційного клубу пенсіонерів. Двічі він балотувався на посаду мера – у 2002 році від партії Ліга польських родин, а у 2010-му – від Мешканців міста Кросно.
Створені інновації
Тепер поговорімо про те, який спадок у світі аматорської авіації залишив Тенерович. Його життя справді було наповнене сміливими експериментами й авіаційними проєктами, що демонстрували його винахідливість та технічний талант.
Разом зі своїм колегою, інженером Казімєжом Яжомбом, Тенеровіч втілив у життя кілька цікавих моделей надлегких літальних апаратів (ULM). Їхніми найвідомішими творіннями стали Bociek-1 і Bociek-2, а також літак Sroka, обладнаний двигуном потужністю 14 кінських сил і вагою всього 160 кг.
Однак найбільш значущою розробкою стала двомісна Ważka – інженерна інновація, яка поєднувала потужність двигуна на 40 к. с. із загальною масою у 270 кг. Тенеровіч із захопленням згадував свою боротьбу з конструкцією цього літака, який він обожнював, попри випробування й труднощі. Одного разу під час польоту двигун зупинився на висоті 40 метрів, проте Тенеровіч зумів зберегти контроль над апаратом. Відтоді він постійно вдосконалював свої конструкції, шукаючи оптимальне поєднання надійності й потужності.
Пристрасть науковця до авіації виявилась також у співпраці над іншими проєктами. Тенеровіч допомагав у будівництві ULM JK-01 “Ельф” – одного з найуспішніших літаків свого часу, створеного під керівництвом Єжи Кравчика в компанії Ekolot. Цей одномісний літак здобув перемогу на міжнародному рівні, вражаючи своїми льотними характеристиками й інженерною довершеністю.
На авіазльоті в Олешниці в 1995 році “Ельф” посів перше місце, а його витончена конструкція та досконала аеродинаміка отримали численні позитивні відгуки. Хоча цей літак міг вмістити лише одну особу, він швидко став популярним. А після продажу у Францію цей повітряний транспортний засіб виграв чемпіонат світу у своєму класі.
Марек Тенеровіч запропонував інноваційний проєкт розширення аеропорту Кросно, який, зберігши основну територію аеропорту, відкривав нові можливості для комунікаційних і економічних функцій. Його концепція дозволяла уникнути втрати 40 гектарів землі, що підвищувало ефективність використання ресурсів летовища. Також він розробив ескіз багатофункціонального автомотодрому, включаючи можливості для проведення змагань Формули-1.
За свої заслуги в розвитку спортивної авіації Тенеровіч був відзначений званням “Заслужений діяч спортивної авіації” від правління Польського аероклубу. Ця нагорода підкреслює його внесок у розвиток авіаційної галузі й підтримку молодих талантів серед спортсменів.
Мрія, яка не здійснилась
Попри численні досягнення, мрія Тенеровіча піднятись у повітря над рідним Кросно залишилась нездійсненою. Він палко бажав завершити роботу над автожиром, який мав стати його наступним шедевром, але так і не встиг втілити цей задум у життя. Однак спадок інженера живе в кожному з побудованих ним літаків, що й досі підкорюють небо та надихають нові покоління авіаконструкторів на творчі звершення. Що ж, якби Марек Тенеровіч залишився у Вроцлаві після завершення навчання в нашому виші, то зробив би видатний внесок в авіацію Нижньої Сілезії, але, на жаль, місто не розгледіло й не втримало його.
