У ХІІІ столітті міський громадський транспорт тільки починав своє становлення. Широко використовувались власні, або орендовані кінні екіпажі. Згодом з’явилися омнібуси, які були прототипом автотранспорту і курсували за певними маршрутами, перевозячи до 20 осіб одночасно, пише сайт wroclaw-future.eu.
Революційною інновацією став винахід Альфонса Луба у середині ХІІІ століття. Він вирішив прокласти рейки, які б були одного рівня з дорогою і мали жолоб для коліс. Повозка для пасажирів розташовувалась на рейках, а тягнули її коні. З часом такий новий вид транспорту заполонив великі міста Америки і Європи. Конка стала прототипом трамваїв. У Польщі перші кінні трамваї з’явилися у Варшаві у 1866 році.
Впровадження кінного трамваю у Вроцлаві
Варто відзначити, що у другій половині ХІІІ століття вже у всіх великих містах Європи оцінили переваги інноваційного громадського транспорту і широко використовували кінні трамваї. Однак чиновники тодішнього Бреслау зі свого боку чинили опір нововведенню. Особливо цьому протистояв голова місцевої поліції, який вважав, що вулиці занадто людні та вузькі, а це обов’язково спричинить хаос на дорогах і загрозу для пішоходів. Проте інфраструктура міста розвивалась, ходити пішки на далекі відстані ставало все важче, а орендувати екіпажі, або мати власні могла невелика кількість мешканців.
Перший кінний трамвай проїхав вулицями Вроцлава 10 липня 1877 року.
Цю подію широко висвітлювали у пресі. Однак перша поїздка відбулась напередодні, 9 липня 1877 року. Вона була влаштована акціонерним товариством BSEG, яке власне ввело в експлуатацію конку, для журналістів, чиновників та представників міської влади. Вздовж дороги зібрались глядачі, які відзначали “холоднокровність та впевненість кучерів” і приємність темно-зеленого фургона. Маршрут пролягав від вулиці Красинського до зоосаду, в якому відбулось святкування визначної події, що супроводжувалось обідом з шампанським і делікатесами.
Особливості кінного трамваю
Функціонування кінного трамваю залежало від вибору, підготовки та працездатності коней. Перша партія налічувала 20 жеребців. Вони були ютландської породи, яка відрізнялась масивністю та витривалістю. Коні проходили підготовчий період, оскільки необхідно було адаптувати стадних тварин до нових реалій. Місцеві мешканці мали можливість спостерігати за їх навчанням. Спочатку коней привчали до упряжки та тяги легких фургонів.
Робота кінного трамваю була обумовлена погодними умовами. Загалом використовували одного жеребця, але взимку збільшували кількість до двох та іноді чотирьох, щоб не виснажувати тварин.
Коні працювали у дві зміни й не більше 4-ох годин на день. Впродовж дня вони долали відстань у 20 км та тягнули чотиритонний вагон з пасажирами. Опікувались тваринами самі кучери. Вони їх добре годували, чистили та певною мірою товаришували з ними, оскільки керівництво вважало це запорукою успішної роботи. Особливу увагу приділяли догляду за копитами, які ретельно намащували глиною, або мохом для підтримання вологості. Конюшні утримувались у належному стані, слідкували за вчасним провітрюванням та дезінфекцією. В разі потреби, тварини вчасно отримували медичну допомогу. Вартість утримання коней сягала половини коштів залучених до всієї експлуатації кінного трамваю.
Функціонування кінного трамваю
Впродовж 1877-1885-х років існувало п’ять маршрутів конки, які охоплювали понад 33 км. Кінні трамваї рухалися зі швидкістю 10 км на годину. Вони мали певну перевагу руху на дорозі, вершники, або екіпажі повинні були їх пропускати вперед. На перехресті, кучер гальмував та попереджав дзвінком про поворот.
Однак іноді траплялись і аварії, особливо в перші роки експлуатації. Газети того часу висвітлювали такі події, тому маємо свідоцтва. Відомо, про катафалк який зіштовхнувся “у лоб” з трамваєм. При цьому ніхто не постраждав. Варто відзначити, що пасажири теж не завжди дотримувались техніки безпеки. Вони могли стрибнути на проїзну частину при повному ході трамвая і потрапити в халепу. Одного разу, через ожеледицю трамвай не впорався з рухом та розбив вітрину магазину поблизу Університетської вулиці.
Кінні трамваї поступово ставали важливою інфраструктурою міста. Наприклад, у 1881 році проходила Сілезька виставка ремесел та промисловості. Вона знаходилась на околиці й дістатись до неї можна було завдяки саме кінному трамваю. Охочих подивитись на досягнення виявилось чимало. Для цього додатково залучили коней та вагони. Таким чином, виставку змогли відвідати понад 500 тисяч людей. Це був певний рекорд перевезень за короткий час.
З часом кількість трамваїв збільшувалась і у 1885 році товариство утримувало 2 депо. Один на вулиці Склодовської-Кюрі, другий – на вулиці Сілезьких Повстанців. Обидва мали конюшні, кузні та мийки для коней й вагонів.
У 1890-х роках кінний парк вже налічував 500 жеребців, які обслуговували 86 вагонів і за рік перевезли понад 8 млн пасажирів. Акціонерне товариство BSEG було успішним підприємством, отримувало чималі доходи й виплачувало дивіденди вкладникам, які в кінці ХІХ століття сягали 14%.
Кінний трамвай функціонував до 1906 року і перевіз понад 50 млн пасажирів. Йому на зміну прийшло нове технологічне досягнення – електричний трамвай. Проте кінний, залишився невіддільною частиною історії Вроцлава.
