Під час прогулянки Вроцлавом, приходить розуміння, що обмежитись лише кількома прикладами модерністських будівель у місті – завдання не з легких. Попри те, що у спадок місту залишилось багато споруд ще від німецьких проєктувальників, столиця Нижньої Сілезії знайде що запропонувати зі свого рідного, післявоєнного модерністського спадку, пише wroclaw-future.eu.
Зал Століття
Це одна із найвизначніших будівель Вроцлава. Вона вражає туристів та й містян своєю грубою експресіоністською формою. Зал Століття заслужено вважають зразком світового модернізму, його іконою.
У 1913 році проходила Виставка Століття. Люди святкували сто років від дня битви під Лейпцигом та звільнення Пруссії від загарбання Наполеоном. Вроцлавський архітектор Макс Берг спроєктував дизайн цієї величної будівлі. Він бачив Зал Століття в симетричному круговому розташуванні з куполом. Купол мав бути утвореним із залізобетонних кіл.
Всередині будівля надзвичайно світла. Такого ефекту було досягнуто завдяки великій кількості вікон, через які й потрапляє сонячне проміння. Дизайнерський хід вражає всередині зали, а світло тонко проникає через великі ребра грубої конструкції споруди.
Зал Століття у 2006 році внесли до списку ЮНЕСКО. Він радо приймає у своїх стінах спортивні змагання та культурні заходи. Це, безумовно, принада для туристів. Тут можна також відвідати сусідні виставкові площі, Перголу та відремонтований Павільйон Чотирьох Куполів.
Вроцлавський Манхеттен
Модерн Нижньої Сілезії – це не тільки довоєнні споруди, спроєктовані німецькими майстрами. Вроцлавська архітекторка Ядвіга Грабовська-Гавриляк спроєктувала найбільш безкомпромісну будівлю в 60-х роках минулого століття. До цього часу споруда не залишає того, хто її бачить, байдужим. Вона дивує брутальністю повоєнної архітектури Польщі.
Цей комплекс на Грюнвальдській площі містяни називають “Вроцлавським Манхеттеном”. Хоча, більше підходить назва “Вроцлавський Барбікан”, або “Sedesowcy”. Комплекс утворює шість бетонних багатоквартирних будинків.
Між 16-поверхівками знаходиться пасаж для прогулянок та торговельні площі. Під ними розташований паркінг. “Вроцлавський Манхеттен”, безперечно, домінує над всією територією міста. Втім, приваблює та лякає не лише висота, але й суцільна бетонна конструкція, сміливий фасад із заокруглених елементів, що трохи грізно споглядають на Вроцлав.
Тішить, що в умовах сучасності ці величні будівлі “сяють” так, як не “сяяли” відразу по закінченні будівництва в 1978 році. Реконструкція дозволила перекрити сірий бетон білим. Напевно, саме в сучасному Вроцлаві будівля набула того вигляду, якого намагалась досягти архітекторка. Вся справа була в типовій економії коштів на зведенні великих споруд тих років.
Багато містян висловлювали бажання знести Манхеттен. Втім, нарешті вони почали бачити прекрасне у своєму рідному модерністському спадку.
Хамелеон
Золотими буквами в історію модернізму записане ім’я Еріха Мендельсона. Одна із його робіт та визначних окрас Вроцлава стала натхненням для багатьох європейських будівель.
Універмаг на вул. Шевській збудували у 20-х роках минулого століття. Замовником був відомий купець з Бреслау Рудольф Петерсдорф. Будівництво було завершене в 1928 році. Перед відкриттям величну споруду було покрито білою плахтою. Все заради того, аби Петерсдорф справив на містян ще більше враження та тримав інтригу.
Втім, те, що виявилось під покривалом вразило Вроцлав ще більше. Динамічний силует, спокійний ритм віконних отворів із заокругленою частиною, що наче “мчить”, – продовжують справляти враження і в сучасному Вроцлаві.
Петерсдорф зумів пережити війну та зберегти свій початковий вигляд. Все завдяки використаним для будівництва матеріалам. В часи Польської Народної Республіки будівля була відреставрована та названа Хамелеоном.
На першому та другому поверхах працювала швейна фабрика “1 травня”, котра також продавала свою продукцію в Хамелеоні. Після 90-х будівля продовжувала вести свою торговельну діяльність. Втім, польський капіталізм затьмарив красу споруди, коли було заклеєно красиві вікна вивісками та оголошеннями.
У 2008 початковий блиск Хамелеону повернула реновація. Завдяки їй, будівля продовжує захоплювати своєю невагомістю, вишуканим фасадом з травертину та модерністичними формами. За просторими вікнами розташовуються офіси та магазини.
“Trzonolinowiec”
Це одна з найвідоміших післявоєнних модерністських споруд у Вроцлаві. Анджей Скорупа та Яцек Буржинський вирішили переосмислити структуру та форму житлової багатоповерхівки у 60-х роках минулого століття.
Основа будинку розташована між вулицями Костюшка та Дворцовою і являє собою бетонну вежу. Ця конструкція становить опору для сталевих канатів. На них послідовно підвішені квадратні перекриття, що утворюють 12-поверхову споруду. Містяни називають будинок “Trzonolinowiec”, або “wisieliec”. У ньому розташовано 40 квартир.
У 70-х роках орендарі почали висловлювати незвичні скарги. Коли був сильний вітер, за словами містян, будівля починала хитатись. Це явище, на жаль, посилювалось. Тому багатоповерхівка пройшла серйозну реконструкцію. В результаті було змінено фасад, а будинок отримав інноваційну конструкцію, посилену традиційним каркасом.
Втім, “Trzonolinowiec” не прижився у місті з причини того, що було забагато компромісів у будівництві та економії на матеріалах. Відкритий партер багатоповерхівки став чудовим місцем для місцевих вандалів, безхатьків та п’яниць. В сучасному Вроцлаві будівля продовжує чекати реконструкції. Її оригінальна модерністська форма точно заслуговує другого шансу.
Ренома
Прості, функціональні, мінімалістичні форми – ось з чим асоціюється модернізм. Торговельний будинок “Ренома” ідеально підтверджує те, що модерністичну ідею можна легко трансформувати та втілити, якщо мати достатньо коштів.
Завдяки професору Герману Денбургу з його креслярської дошки вийшов проєкт “багатої” архітектурної перлини Вроцлава. Будівля має сім поверхів та була збудована в 30-х роках минулого століття. Вона отримала назву “Warenhaus Wartheim”, а також “поглинула” багато коштів.
Для будівництва використали виготовлене на замовлення бельгійське скло, керамічні карнизи, сусальне золото та скульптури на фасаді. Все це коштувало немалих грошей. Крім того, для будівництва універмагу спеціально відкрили сталеварний завод у Валбжиху. Ефект будівля справляла дивовижний, наскільки це було можливо в довоєнному Бреслау.
Відвідувачів зустрічали просторі приміщення. Пересування полегшували ліфти та ескалатори. Чотириповерхові дворики добре освітлені завдяки великим скляними мансардними вікнами.
Конструкція Реноми добре пережила війну та збереглась в хорошому стані. Втім, окремі поверхи ремонтувались протягом сорока років після завершення. У Народній Республіці Польщі універмаг продовжував вражати своєю розкішшю та був найбільшим в державі.
У 2005-2009 роках Ренома зазнала змін. Універмаг розширили за проєктом студії Збігнєва Мацькова. Нове крило добудували згідно з кресленнями Германа Денбурга. Його форма ефективно доповнює один з видатних зразків європейського модернізму.