Субота, 25 Травня, 2024

Перший громадський транспорт у місті. Омнібуси у Вроцлаві

Перший омнібус вирушив на вулиці Вроцлава 17 листопада 1840 року. Тут Бреслау йшов нога в ногу з Берліном. У 19 столітті відбувалось своєрідне змагання між цими двома містами, пише wroclaw-future.eu. В народі навіть казали, що там, де вже побував берлінець, нога вроцлавця ще навіть не ступала. Втім, омнібуси з’явились на дорогах цих двох міст в один рік, пише zajezdnia.org.

Перший омнібус

Про те, що вулицями Вроцлава почне курсувати перший омнібус сповіщала міська газета “Schlesische Zeitung”. Маршрут був таким: Велике кладовище перед Миколайською брамою, вул. св. Миколая, Ринок, вул. св. Войцеха, попри театр до пл. св. Мауриція. 

Від 17 листопада містом курсував один омнібус. Скористатись транспортом можна було з 8:00 до 19:00 щодня, окрім неділі. Про наближення омнібуса сповіщав дзвінок. Пасажир платив 1 срібний пенні та проходив до свого місця всередині.

Вроцлав уже був знайомий з омнібусами. Втім, вони їздили лише міжміськими маршрутами. Започаткував перші сполучення баварський пивовар Конрад Кісслінг. Це він вперше подав справжнє баварське пиво у Вроцлаві в кам’яниці на Ринку, 1. 

За його сприяння також започаткували регулярний громадський транспорт. Причиною стала і фінансова вигода. Пан Конрад придбав корчму в місцевості Подгура коло Росціславіц. Він закупив два омнібуси, котрі повинні були перевозити гостей із Вроцлава до Подгури. За певний час, відкрили також сполучення з іншими районами.

10 травня 1840 року здійснили подорожі до Щитників та Поповіц, коло Вроцлава. Вроцлавці масово намагались потрапити на ці рейси, оскільки по дорозі траплялись прекрасні мальовничі парки. Пізніше, люди вже почали їздити й до Особовіц та Борка.

Революція у міському транспорті

До омнібусів містяни користувались калудерами. Це були прості візки. Вроцлавці були не надто у захваті від такого виду транспорту. І цьому передувала низка причин. Калудери їздили нерегулярно. Розкладу, на який могли б орієнтуватись вроцлавці теж не було. Єдиною причиною до початку руху був повний салон пасажирів. Кучер тут не мав вибору, інакше, працював би собі у збиток. 

Втім, фіксованого тарифу теж не було. А самі водії калудерів відрізнялись  тою ще ненадійністю та грубістю. Пасажир, коли сідав до такого транспорту, точно не знав, у яку копійку йому обійдеться подорож.

Поява омнібуса означала своєрідну революцію. Рух транспорту за розкладом, фіксована ціна на маршруті та привітний водій у формі – це було щось нове для Вроцлава. Місцева газета теж відзначала, що нарешті Вроцлав ставав більш столичним.

Омнібуси використовувались на приміських лініях та до місць відпочинку. Втім, нова лінія омнібуса в місті була для вроцлавців чимось новим. Вважається, що громадський транспорт в Німеччині вперше був запущений в 1840, в Берліні. Втім, у тому ж році, омнібус почав курсувати й столицею Сілезії. Попри те, що пан Кісслінг займався пивоварінням, його вважаються першопрохідцем у сфері громадського транспорту Вроцлава.

Серед зупинок омнібуса було кілька важливих точок. Коло Великого цвинтаря знаходився найбільш популярний в 19 столітті ресторанно-розважальний заклад – Deutscher Kaiser. Не дивно, що пан Конрад наполягав, аби омнібус курсував у цій місцевості. Окрім ресторану, зупинки були облаштовані біля поштового відділення та міського театру на сучасній вул. П. Скарги.

Нові лінії громадського транспорту

За певний час, у Вроцлаві з’явились додаткові лінії для омнібуса. У місті почав працювати ще один перевізник – Юліус Ланге. У його власності були два омнібуси з містичними назвами “Меркурій” та “Мінерва”. “Меркурій” з’єднував сучасну площу Костюшка, через Ринок, з вул. Вишенського (раніше – Затум). “Мінерва” курсувала з передмістя Миколайського, через Ринок, до Олавського передмістя. Ці два омнібуси перевозили пасажирів від 7:00 до 22:00.

Зовнішнім виглядом транспорту займався вроцлавський майстер К. Шільдбах. Користувався проєктувальник зразками лондонських омнібусів. Місцеві журналісти також відмітили, що салон транспорту був дуже комфортний: місця для сидіння на пружинах, дзеркало та годинник з прозорим циферблатом. 

“Мінерва” та “Меркурій” визначених зупинок не мали. Кучер гальмував на вимогу. Втім, зі середини грудня 1840 року, омнібуси традиційно проїжджали повз кондитерську “Орланда”, недалеко від Ринку, коло сучасної вул. В. Ствоша. Тут транспорт на кілька секунд затримувався. Вроцлавці вважають, що так було створено першу зупинку.

Популярність та критика

Містянам подобались омнібуси. Вони завжди заповнювали їх повністю. Особливо в години пік. Тариф був вигідним для всіх. 1 срібний пенні могли собі дозволити навіть малозабезпечені верстви населення. Ланге, на хвилі успіху транспорту, вирішив закупити ще кілька омнібусів.  Вони повинні були курсувати від сучасної вул. Kuźniczą i Jedności Narodowej до Kępy Mieszczańskiej. Втім, нові маршрути так і не вдалось запустити.

Газета “Breslauer Blättern” неодноразово висловлювала на сторінках критику в бік омнібусів. За їхніми словами, містянам не подобався постійний дзвін на вулицях. Також вони вважали, що розмір омнібусів був надто великим. Писали, що двох коней було недостатньо для такої великої “англійської коробки”.

Журналісти спостерігали, наскільки популярними були омнібуси. Особливо часто містяни їх використовували в холодні пори року. Восени вулиці Вроцлава були вкриті болотом, що ускладнювало громадянам рух. Крім того, часті дощі не давали людям виходити з дому. Омнібуси рятували в такі непогожі дні. Втім, критики схилялись до того, що популярність омнібусів була пов’язана тільки з їх новизною. Коли захоплення пройде, містяни про такий транспорт забудуть.

Натомість скептики наполягали, що місто потребує кінних екіпажів, таких як у Берліні. Наголошували на тому, що такий транспорт можна буде замовити в будь-який час та місце.

Попри скептичні настрої деяких вроцлавців, омнібуси продовжували набирати популярність. У грудні “Меркурій” замість катедри курсував до Вінтергартену. Цей популярний заклад знаходився на сучасній вул. Щитницькій. У грудні там влаштовували відомий різдвяний ярмарок. На час його проведення омнібус “Меркурій” з 14:00 їздив за зміненим маршрутом – від Ринку, а саме перехрестя сучасних Олавської та Свідницької. До 14:00 маршрут був звичним. В неділю в омнібусі не було жодного вільного місця.

Карети К. Вальтера

На Різдво вулицями Вроцлава почали курсувати перші карети К. Вальтера. Попри те, що вартість проїзду в них була вищою, ніж в омнібусах, жителям новий вид транспорту прийшовся до душі. За проїзд потрібно було заплатити 2 срібних пенні та шість пфенігів. На засніжених вулицях омнібуси часто застрягали, а 2 коні не могли їх витягнути. Бувало, що містянам доводилось покидати омнібус, аби полегшити екіпажу роботу.

Проблема омнібусів зростала, а місцева преса лише додавала їм чорного піару. У 1841 омнібуси курсували Вроцлавом ще декілька місяців. Втім, приміське сполучення розвивалось краще, ніж міське. На початку червня омнібуси Ланге та Кісслінга здійснювали перевезення пасажирів з нагоди весняного свята. В той час по Вроцлаву проводились різні ігри та атракціони.

Втім, у наступні роки вже відсутня інформація про омнібуси, які успішно замінили на таксі. Вони знову повернулись до міста у 1862 та зостались вже на довший час. У 1874 в столиці Сілезії курсували омнібуси на десяти регулярних лініях. Шість обслуговували приміське сполучення, а чотири – міське. 

Останні омнібуси курсували Вроцлавом ще під час Першої світової. З часом їм ставало важко конкурувати з кінними та електричними трамваями, котрі заполонили вулиці Вроцлава. 

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.