Залізничний вокзал Вроцлава, “брама” міста та чудова пам’ятка архітектури XIX ст. з належною йому за статусом кількістю реальних та фантастичних історій. За 190 років існування його неодноразово розширювали та реставрували, але при цьому зуміли зберегти “обличчя” будівлі. У цій статті на сайті wroclaw-future.eu, ми розповімо цікаві факти про створення вроцлавського залізничного вокзалу, його легенди та трагедії.
Від відкриття до першої реконструкції
Головний вокзал Вроцлава звели у середині ХІХ ст., за проєктом Королівського архітектора Верхньосілезької залізниці Вільгельма Грапова. Його будівництво обійшлося скарбниці в серйозну на той час суму — 475 тис. талерів. Втім, 200-метровий скляний зал, платформа, квиткові каси, пошта, камери схову, ресторан і зал очікування, все це з додатком — найбільший залізничний вокзал у Європі — вартувало витрачених грошей.
У цьому статусі вокзал Вроцлава перебував якийсь час, проте технічний прогрес не стоїть на місті. А оскільки сфера залізничних перевезень у другій половині ХІХ, на початку ХХ ст. розвивалася швидко і кількість пасажирів зростала в геометричній прогресії, через кілька десятків років після відкриття стало зрозумілим, що приміщення необхідно розширювати.
Реконструкція споруди почалася в 1908 р. і тривала до 1912 р. У результаті залу реєстрації перенесли з центрального приміщення на залізничний насип, рейки підняли на 5 метрів, а саму будівлю вокзалу перефарбували в сіро-зелений колір.
Що стосується внутрішніх переробок, то в процесі капітального ремонту, зал розділили на велику та малу частини. Це за задумом будівельників мало захистити пасажирів від диму, що йшов від “коротких” потягів, з невеликою кількістю вагонів. Своєю чергою “довгі” потяги тепер зупиняли за малою залою, зі східного боку.
Зазначимо, що й до сьогодні цей перонний зал вокзалу у Вроцлаві вважається одним із найбільш містких у Польщі та найбільшим у Нижній Сілезії.
Як готували вокзал до приїзду імператора
Залізничний вокзал у Вроцлаві за час його існування перебудовували чотири рази. Перший раз на початку XX ст., потім у 60-х, 90-х та у 2010-2012 роках. До речі, під час останньої реконструкції будівлю знову пофарбували в помаранчевий колір, якою вона і була від початку.
Тоді під час ремонтних робіт було виявлено цікаві деталі, що стосувалися попередніх епох. Наприклад, розпис стелі зали, яку готували до приїзду німецького імператора Вільгельма II, в 1906 р. або залишки бляшаної стелі “під дерево” в стилі модерн, якій вже понад 150 років.
До уваги, у 2013 р., обидва зали: “Імператорський” та “Модерн” відокремили від сучасної частини та включили до програми “Ніч музеїв”, з лекціями з історії та архітектури залізничного вокзалу у Вроцлаві.
З визначних пам’яток, що збереглися, цікаві для туристів також сховища, побудовані в 30-х – 40 х рр. Один з них, що служив шпиталем для німецьких солдатів, розташовувався під привокзальною площею і був затоплений у 1945 р. У 50-80-х це приміщення використовувалося як бомбосховище, потім його віддали в оренду підприємцям, а зараз тут підземна автостоянка. Друге сховище на вулиці Sucha знесли.
Легенди та трагедії вокзалу
Про ці бункери завжди ходило багато вигадок, де фігурувала й підземна залізниця до самого Берліна, й приховані багатоповерхові будівлі, й таємна станція метро, звідки фашисти нібито планували вивезти награбовані скарби Вроцлава. Чи є зерно істини у цих міфах?
У 2009 р. у підземеллях проводилися дослідження. Зокрема, їх бурили, щоб виявити порожнечі та визначити стан підземних горизонтів. Під платформами та пероном нічого цікавого не знайшли. Є лише кілька тунелів, які виконували комунікаційні та підземні функції, але про них усім відомо.
Однак і без вигадок Вроцлавський вокзал неодноразово ставав місцем драматичних подій та надихав людей мистецтва. Зокрема, будівля вокзалу неодноразово використовувалася як знімальний майданчик у кінематографістів. Так, його можна побачити у серіалі “Ставка більше ніж життя” та фільмі “Менше небо” Януша Моргенштерна, а також у картині “Людина на рейках” Анджея Мунка. Описано вокзал і в книзі Марека Краєвського «Festung Breslau».
На жаль, є в історії залізничного вокзалу Вроцлава й чорна сторінка. Тут, 1967 р., трагічно загинув відомий польський актор Збігнєв Цибульський, який випадково потрапив під колеса вагона. Сьогодні про цю подію на третій платформі вокзалу нагадує відкрита Анджеєм Вайдою меморіальна дошка.
Безумовно, наша коротка розповідь — це лише мала частина історії головного вокзалу Вроцлава, який майже 200 років спостерігає за життям стародавнього міста і змінюється разом з ним. І ми обов’язково повернемося ще не раз до цієї теми.
